вітаміни та психічні розлади

Чи не вважаете ви потрібним спочатку перевіряти всі фізичні відхилення? Вітаміни, мінерали, залізо та ін. Я більше зараз вивчаю цю тему та розумію, що про це перше, що впливає на наш настрій.

 

Зараз проводиться багато досліджень про вплив вітамінів і мікроелементів на стан здоров’я людини, зокрема на стан її психічного здоров’я. Утім, і досі не доведено, що такий вплив на психічній стан та настрій людини дійсно є. Учені уже виявили, що за таких психічних розладів, як-от тривожність та депресія, спостерігається брак вітаміну D. Але існування цього феномену, по-перше, не означає причинно-наслідкового зв’язку поміж двома явищами – браком вітаміну та психічним розладом, а по-друге, поки що не відомо, чи такий зв’язок насправді є та чи має вживання вітаміну D позитивний вплив на покращення психічного стану людини, чи ні. Дійсно, вітаміни групи В беруть участь у хімічних процесах мозку, відповідальних за настрій. Проте, для того щоб брак вітамінів В призвів до, скажімо, підвищеної дратівливості, їх має бракувати уже на клінічному рівні.

Більше того, на сьогодні взагалі не доведено безперечно, чи, за виключенням фолієвої кислоти, вітаміни у формі харчових добавок (у будь-якій їх формі) мають хоч який корисний вплив на стан організму. Зате тепер уже відомо, що у разі, якщо препарат не розщеплюється у шлунку, вітаміни та мікроелементи, які у ньому містяться, не засвоюються. А у разі препаратів, які розщеплюються у шлунку, достеменно не відомо, наскільки добре вони засвоюються. Натомість достеменно знають про те, що, для прикладу, вітамін Е засвоюється тільки у природній формі (деякі вітамінні препарати це забезпечують, але більшість – ні).

Окрім того, варто пам’ятати про  те, що хоча й вважається, що вітаміни не можуть бути шкідливими, їхній надлишок в організмі може спричинитися до серйозних проблем. Для прикладу, надлишок вітаміну А може спричинитися до ураження печінки, а його надлишок в організмі вагітних жінок – до вад розвитку плоду. Надлишок вітаміну В6 можете призвести до ушкоджень нервової системи, а надлишок вітаміну С призводить до перетворення цього вітаміну із антиоксиданту у його протилежність – прооксидант, коли він уже пошкоджує організм на клітинному рівні.

Що ж стосується саме фізичних (соматичних) відхилень, дійсно, є ціла низка розладів, симптоми яких можуть нагадувати симптоми психічних розладів. Шість найпоширеніших – це синдром хронічної втоми, хвороба Лайму, розлади щитоподібної залози, сифіліс, апное уві сні та нейроендокринні пухлини. Насправді їх набагато більше. От, для прикладу, перелік (невиключний!) для двох найпоширеніших типів психічних розладів – депресивних та тривожних:

  • депресія: гіпотеріоз (захворювання щитоподібної залози); анемія (знижений рівень гемоглобіну та/або еритроцитів у крові); гіперкальціємія (підвищений рівень кальцію у крові); захворювання нирок (для прикладу, поліурія, тобто збільшене утворення сечі, або, як не дивно, зневоднення); захворювання шлунково-кішківного тракту (закрепи, нудота, панкреатит, виразка шлунку); брак вітаміну D, синдром хронічної втоми; діабет 2 типу, хвороба Лайму;
  • тривожні розлади: хвороби серця, астма та інші хвороби дихального апарату, діабет, гіпотеріоз та інші хвороби ендокринної системи, апное уві сні (розлад сну), захворювання надниркових залоз, електролітний дисбаланс, низка неврологічних розладів, фіброміялгія, ендометріоз та інші гінекологічні захворювання, хвороба Крона та інші хвороби шлунково-кішківного тракту, різноманітні запальні процеси в організмі.

Але не тільки ці розлади мають симптоми, спільні із соматичними розладами. Для прикладу, симптоми шизофренії (зокрема, порушення свідомості, зміни у поведінці, складнощі із мовою тощо) є подібними до симптомів пухлин мозку, черепно-мозкові травми, анти-NMDAR-рецепторного енцефаліту, синдрому Фара, сифілісу та малярії. А радикальна зміна поведінки, коли людина молодшого або середнього віку раптово стає надмірно агресивною або імпульсивною, часто спричиняється черепно-мозковими травмами, пухлинами мозку або неврологічними захворюваннями на кшталт хвороби Альцгеймера. У випадку будь-яких раптових змін поведінки, звичайно ж, добре скерувати людину до невропатолога (та на МРТ).

Іноді у кабінет психолога приходять люди уже із цілою низкою обстежень, з яких випливає, що з організмом людини у цілому усе гаразд, а хронічні розлади є контрольованими, проте психічний стан людини на загал не змінився. Якщо таких досліджень у людей, які звертаються до мене, немає, я рекомендую на початку роботи перевірити принаймні стан щитоподібної залози та з’ясувати, чи немає анемії. У разі тривалої роботи, яка не має ніякого впливу на психічний стан клієнтів, я зазвичай рекомендую пройти додаткові обстеження у відповідних соматичних спеціялістів.

Залишити коментар