вітаміни та психічні розлади

Чи не вважаете ви потрібним спочатку перевіряти всі фізичні відхилення? Вітаміни, мінерали, залізо та ін. Я більше зараз вивчаю цю тему та розумію, що про це перше, що впливає на наш настрій.

 

Зараз проводиться багато досліджень про вплив вітамінів і мікроелементів на стан здоров’я людини, зокрема на стан її психічного здоров’я. Утім, і досі не доведено, що такий вплив на психічній стан та настрій людини дійсно є. Учені уже виявили, що за таких психічних розладів, як-от тривожність та депресія, спостерігається брак вітаміну D. Але існування цього феномену, по-перше, не означає причинно-наслідкового зв’язку поміж двома явищами – браком вітаміну та психічним розладом, а по-друге, поки що не відомо, чи такий зв’язок насправді є та чи має вживання вітаміну D позитивний вплив на покращення психічного стану людини, чи ні. Дійсно, вітаміни групи В беруть участь у хімічних процесах мозку, відповідальних за настрій. Проте, для того щоб брак вітамінів В призвів до, скажімо, підвищеної дратівливості, їх має бракувати уже на клінічному рівні.

Більше того, на сьогодні взагалі не доведено безперечно, чи, за виключенням фолієвої кислоти, вітаміни у формі харчових добавок (у будь-якій їх формі) мають хоч який корисний вплив на стан організму. Зате тепер уже відомо, що у разі, якщо препарат не розщеплюється у шлунку, вітаміни та мікроелементи, які у ньому містяться, не засвоюються. А у разі препаратів, які розщеплюються у шлунку, достеменно не відомо, наскільки добре вони засвоюються. Натомість достеменно знають про те, що, для прикладу, вітамін Е засвоюється тільки у природній формі (деякі вітамінні препарати це забезпечують, але більшість – ні).

Окрім того, варто пам’ятати про  те, що хоча й вважається, що вітаміни не можуть бути шкідливими, їхній надлишок в організмі може спричинитися до серйозних проблем. Для прикладу, надлишок вітаміну А може спричинитися до ураження печінки, а його надлишок в організмі вагітних жінок – до вад розвитку плоду. Надлишок вітаміну В6 можете призвести до ушкоджень нервової системи, а надлишок вітаміну С призводить до перетворення цього вітаміну із антиоксиданту у його протилежність – прооксидант, коли він уже пошкоджує організм на клітинному рівні.

Читати далі

свята та самогубства

Напередодні великих свят (особливо Різдва та Нового року) часто постає питання про зростання рівня самогубств (на думку загалу, їх часто скоюють самотні люди, які особливо потужно переживають свою самотність саме у святковий час, або люди із психічними розладами).

На жаль, досліджень на цю тему в Україні не проводилося (принаймні, я про них не знаю). Натомість у Європі та США такі дані є, і вони дуже цікаві. На противагу поширеним уявленням про сезонність самогубства, найбільше спроб вчиняється не восени, а навесні (у деяких країнах пік часто припадає на Великдень), у той час як взимку кількість спроб є найнижчою. Більше того, взимку найнижчий рівень самогубств спостерігається саме на Різдво (яке святкується 25 грудня), але значно підвищується на початку січня (як у США, так і в європейських країнах, у яких такі дослідження проводилися, Новий рік не є святом національного/державного значення, а тому його святкування є значно менш масштабним та урочистим, аніж в Україні).

Читати далі

трохи про насильство і психічні розлади

Міжнародний день боротьби із насильством над жінками та дітьми (25 листопада) не є самотнім явищем. Ним насправді розпочинаються «16 днів проти насильства», які тривають до 10 грудня, – міжнародний захід, ініційований Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 р., і впроваджуваний багатьма різними країнами, з Україною включно. Причому йдеться не тільки про насильство над жінками, а й над дітьми, домашнє насильство, торгівлю людьми тощо. Тому скажу ще кілька слів навздогін за попереднім постом.

Настільки небезпечним, наскільки воно є, насильство робить те, що у випадку домашнього насильства, домагань, переслідування йдеться не про поодинокі шкідливі для постраждалої людини дії; воно є ефективним механізмом встановлення влади над нею, її поведінкою, думками та почуттями через породження у ній страху, напруження та системного знищення її як творчої та функціональної особи. Фізичне насильство (а також зґвалтування) також призводить до втрати переживання тілесної цілісності.

Читати далі

про фізичне навантаження під час депресії

нічого особливо нового у цій цитаті насправді-то немає. Але мені сподобалося те, як автори говорять про “робити хоч щось – і це вже добре” на противагу розповсюдженим перфекціоністським ідеям, що треба одразу щось серйозне, інакше не в лік.

“Якщо у вас депресія, це той час, коли вам найбільше потрібні фізичні вправи, але водночас це й час, коли вам найменше хочеться хоч щось робити. Якщо у вас депресія, можливо, ви взагалі майже не рухаєтеся, але мета – почати додавати трохи руху щодня. Вам може здаватися, що ви вже зробили зарядку, просто вставши із ліжка, але якась звичка, як-от чистити зуби, може полегшити для вас задачу підтримки програми діяльності, не зважаючи на силу вашої депресії. Ймовірно, ви були значно активніші до депресії, але робити хоч щось краще, аніж не робити нічого. Може бути дуже складно почати рухатися, але це зрештою це покращить ваш настрій, та й ви будете здоровішими, адже це стимулюватиме ваш імунітет, який слабшає через депресії. Навіть сидячі на дивані, ви можете робити піднімання ніг, або ви можете ходити у коридорі квартири чи будинку, або й навіть сходами у будинку, якщо ви не хочете бачити світ. Які б вправи ви не виконували, це краще, аніж десь просто сидіти чи лежати.”

Ruth C. White, John D. Preston. Bipolar 101. A Practical Guide to Identifying Triggers, Managing Medications, Coping with Symptoms, and More (Біполярка, курс для початківців. Практичний посібник з визначення триґерів, медикаментозного ведення, подолання симптомів і багато іншого). Oakland, CA : New Harbinger Publications, c2009