свята та самогубства

Напередодні великих свят (особливо Різдва та Нового року) часто постає питання про зростання рівня самогубств (на думку загалу, їх часто скоюють самотні люди, які особливо потужно переживають свою самотність саме у святковий час, або люди із психічними розладами).

На жаль, досліджень на цю тему в Україні не проводилося (принаймні, я про них не знаю). Натомість у Європі та США такі дані є, і вони дуже цікаві. На противагу поширеним уявленням про сезонність самогубства, найбільше спроб вчиняється не восени, а навесні (у деяких країнах пік часто припадає на Великдень), у той час як взимку кількість спроб є найнижчою. Більше того, взимку найнижчий рівень самогубств спостерігається саме на Різдво (яке святкується 25 грудня), але значно підвищується на початку січня (як у США, так і в європейських країнах, у яких такі дослідження проводилися, Новий рік не є святом національного/державного значення, а тому його святкування є значно менш масштабним та урочистим, аніж в Україні).

Читати далі

Чи дійсно сама винна?

Завтра добігають кінця «16 днів проти насильства». На жаль, для суспільства часто завершення якоїсь події означає, що питання закрито – на ще один рік (провели подію – перейшли до наступної). Насправді ж, подібні заходи проводяться саме для того, щоб привернути увагу до певного суспільного явища не на одну мить, а для того, щоб його почали помічати щодня, а відтак – і щось робити із ним.
 
Питання насильства, у будь-якій його формі – над дітьми, жінками, старшими людьми, чоловіками, ґеями, лесбійками, транґендерними людьми (і цей перелік зовсім не вичерпний), і над людьми будь-якого рівня статків – мають залишатися у полі зору у будь-який час. У Сполучених штатах від насильства щохвилини страждає 20 людей. Щороку від насильства помирає близько 1.6 млн осіб, і воно є однією з основних причин смерті для людей віком від 15 до 44 років. Тому зараз хотілося би сказати ще хоча б кілька слів про насильство – над жінками.

Читати далі

трохи про насильство і психічні розлади

Міжнародний день боротьби із насильством над жінками та дітьми (25 листопада) не є самотнім явищем. Ним насправді розпочинаються «16 днів проти насильства», які тривають до 10 грудня, – міжнародний захід, ініційований Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 р., і впроваджуваний багатьма різними країнами, з Україною включно. Причому йдеться не тільки про насильство над жінками, а й над дітьми, домашнє насильство, торгівлю людьми тощо. Тому скажу ще кілька слів навздогін за попереднім постом.

Настільки небезпечним, наскільки воно є, насильство робить те, що у випадку домашнього насильства, домагань, переслідування йдеться не про поодинокі шкідливі для постраждалої людини дії; воно є ефективним механізмом встановлення влади над нею, її поведінкою, думками та почуттями через породження у ній страху, напруження та системного знищення її як творчої та функціональної особи. Фізичне насильство (а також зґвалтування) також призводить до втрати переживання тілесної цілісності.

Читати далі