До всесвітнього дня попередження самогубств

Минулого року ми із вами згадували ознаки того, що людина збирається вчинити самогубство.

Цього року трохи поговоримо про план безпеки – один із інструментів профілактики самогубства.

Він у першу чергу потрібен особам, які уже намагалися вчинити самогубство або зараз про нього думають, але також особам із нав’язливими думками про самогубство та людям із групи ризику.

Цей план включає у себе кілька пунктів:

  1. тривожні ознаки («дзвіночки»): думки, почуття, поведінка;
  2. внутрішні способи подолання кризи: що я можу зробити, щоби відволіктися від цих думок/почуттів, самостійно?
  3. особи та соціальна діяльність, які можуть відволікти: до кого я можу звернутися? Чим я можу зайнятися, аби впоратися із цим станом?
  4. люди, до яких можна звернутися по допомогу (зокрема, «доглядачі» – люди, які можуть упродовж кількох днів постійно знаходитися із людиною, аби вчасно зупинити спроби самогубства);
  5. спеціалісти у сфері психічного здоров’я, до яких можна звернутися по допомогу (сімейний лікар, соціальний працівник, психолог, гаряча лінія тощо);
  6. безпечне середовище: які кроки потрібно зробити, аби місце проживання/роботи/тощо було безпечним.

Цей план потрібно складати у стабільному стані. Звичайно, його бажано складати за підтримки спеціалістів у сфері психічного здоров’я (це може бути і медсестра/медбрат і сімейний лікар, які пройшли відповідне навчання, і соціальний працівник, і лікар-психіатр, і психолог/психотерапевт), але за їх відсутності можна й за підтримки близької людини. Перед включенням будь-кого у цей план (особливо це стосується п.4, зокрема, «доглядачів») необхідно отримати від людини згоду (це є відповідальністю, і люди можуть бути не готові брати на себе таку відповідальність).

Складаючи такий план, людина починає напрацьовувати навички відстежування свого внутрішнього стану і внаслідок цього краще розуміє, коли він починає погіршуватися. Окрім того, план безпеки корисний ще й тому, що у безресурсному стані важко думати на загал – і тим більше про те, що може полегшити стан, підвищити рівень життєвої енергії, поліпшити настрій, до кого можна звернутися. Значно простіше згадати про план і щось із нього вибрати. Саме тому варто робити його якомога детальнішим (для прикладу, у п. 3 перелічити усі заняття, що ними можна займатися самостійно та які приносять задоволення, а у п. 4 включити максимальну кількість людей, а не одну-дві людини).

Більше про план безпеки можна почитати тут (англ.мовою).

Також нагадую про те, що в Україні існує гаряча лінія з питань профілактики самогубств