У моїй практиці майже кожна історія (за дуже поодинокими випадками) – це історія про насильство. Вербальне, фізичне, сексуальне, економічне. І по відношенню до моїх клієнток (а іноді й клієнтів), ї їхніх рідних. Кожен випадок сповнений болю, сліз, часто-густо невиплаканих і нерозділених, та страждання, що у дорослішому житті трансформуються на депресії, тривожні розлади та панічні атаки, психосоматичні розлади, безсоння, самоушкодження, зловживання наркотиками або алкоголем та формування інших залежностей.
Багатьом постраждалим складно функціонувати та жити щоденним життям. Під тиском насильства руйнується здатність дитини, жінки тестувати дійсність, втрачається спроможність вірити у майбутнє, довіряти людям, у тому числі й близьким. З’являється страх перед партнером, страх близькості. Стає неможливим підтримувати свою власну, окрему точку зору, тому що насильство ставить під сумнів абсолютно все: ніщо не є тим, чим здається. Насильство (зокрема, домашнє насильство) позбавляє людину контролю над своїм життям та відчуття безпеки, натомість формуючи відчуття слабкості, безпорадності, переживання ізольованості. Воно утверджує викривлене уявлення про стосунки, за якого «б’є значить любить» є не просто дійсністю, а незаперечною істиною та частиною психічного ландшафту людини. «Не б’є – не любить». «Навіть якщо це насильство, він робить це зі мною з любові та турботи».
Психотерапевтка Брі Бончай писала про те, чому важко відновитися після токсичних стосунків, але при цьому її слова цілком пояснюю те, чому важко відновитися після домашнього насильства: «Насильство, подібно до перелюбу, облуди, хронічної критики (залякування), емоційного і психологічного маніпулювання та економічної експлуатації, є ЗРАДОЮ. Для всього цього спільним є обіцянка. Обіцянка, дана так майстерно, що ми проігнорували інтуїцію. Обіцянка, яка дала нам відвагу зразу ж відкритися любові. Обіцянка, що нам ніколи не зроблять боляче навмисно і що нашим добробутом завжди опікуватимуться. Саме ця зрада підважує аж підмурки нашого розуміння людськості та робить відновлення після стосунків із нарцисом складнішим, аніж після звичайних стосунків».
Тому зверніть увагу на таке. Над вами чинять насильство, якщо:
- ви стикаєтеся із сексуальними домаганнями, під час сексу вас ґвалтують або наносять травми (та й просто навмисно роблять боляче), секс є інструментом приниження вас, демонстративно зраджують, відмовляють у сексуальних стосунках, змушують до неприйнятних для вас форм статевого акту, статевого акту з третіми особами або проституції – це сексуальне насильство;
- іґноруються ваші базові потреби у безпеці та саморозвитку; ви стикаєтеся із газлайтінґом, вибухами ревнощів, криком, ізоляцією (жорстким контролю над сферою спілкування, забороною на спілкування із друзями, колегами, рідними); вас залякують наодинці із вами; знецінюють те, що із вами відбувається; вас критикують, висміюють, у тому числі й привселюдні; проти вас у родині створюється коаліція; відмовляються проявляти уважне, турботливе ставлення до вас; чинять насильство над дітьми, рідними, домашніми улюбленцями та примушують бути при ньому присутньою – це емоційне насильство;
- вам забороняють працювати, вчитися або дозволяють працювати тільки на низькооплачуваній роботі; у вас вилучають ваші власні гроші та майно; вам відмовляються надавати гроші на ведення господарства, утримання дітей, приватні витрати; відмовляються враховувати ваші фінансові потреби; від вас приховують доходи та єдиноосібно приймають фінансові рішення – це економічне насильство;
- ви стикаєтеся із запотиличниками, побиттям, копанням, штовханням, ляпасами, киданням речами тощо; тілесним покаранням; відмовою у наданні медичної допомоги; позбавлення сну; забороною у відправленні життєво важливих функцій (туалет, душ); силуванням їжею; примусом вживати алкоголь/наркотики – це фізичне насильство.
Якщо це є частиною вашого щоденного життя, вам потрібна допомога, яка дасть вам змогу жити вільно від насильства.